На допомогу учням

Cinema

In England the cinema is usually called “the pictures”. In America the word “the movies” is often used. Cinema-going is a favourite pastime in Britain. People go to the cinema once or twice a week. Cinema-going is more popular in industrial towns in the North of England and Scotland than in the South. However, especially if it is cold and wet outside, many people like to stay at home to watch TV.

Cinemas in England are usually large and more comfortable than the theatres. Often there is a restaurant, so that it is possible to spend an afternoon and evening there (if you have enough money, of course). Behind the cine-ma screen there is a stage, so that the building can be used for concerts and other performances.

British cinema-goers see mainly English and American films, though many of the foreign films are often shown in London and in the South of the country.
In our country cinema-going is not so popular now as it was earlier. People prefer to stay at home and to watch TV or video.

I like to watch films very much. I prefer thrillers, comedies and horror movies, but I do not like tragedies and melodramas very much, and I hate soap operas, although they are becoming very popular in our country. My favourite film is ... with ... starring. It is really wonderful from the beginning to the end. There are a lot of films which are worth seeing, but this one is the best one to my mind.

                                                 Cinema

Lot’s of people find going to the cinema one of the best ways of spending their leisure time.

There are a lot of different kinds of films: feature films, theatrical films, horror films, thriller films, popular science films, travelogues, mystery films, documentaries, animated cartoon films. Besides, the films may be colour or black and white, full-length or short, sound or silent, wide-screen.
We can see films either in the cinema or on the TV. As I am often short of time, I have practically no time for going to the cinema. For this reason I see films on television more frequently. But sometimes I manage to go to the cinema. I prefer feature films and amusing comedies. It’s a pity the life is so difficult nowadays and I want to relax a little, sometimes even to laugh. But at the same time I am fond of true-to-life films describing the life of the ordinary people, their feelings and problems. Such films move me deeply, they arouse the feelings of sympathy or hatred for the heroes. As a rule such films leave a deep and lasting impression upon me.

Leisure time -  дозвілля
feature film – художній фільм
horror film – фільм жахів
thriller film –  бойовик
popular science film – науково-популярний фільм
travelogue – фільм про подорожі
mystery – детектив
documentary – документальный фільм
animated cartoon – мультиплікаційний фільм
color – кольоровий
black-and-white – чорно-білий
full-length film – повнометражний фільм
short film – короткометражний фільм
sound film – звуковий фільм
silent film – німий фільм  
wide-screen film – широкоформатний фільм 
to be short of time – мати мало часу
more frequently – частіше
amusing – забавний, кумедний
nowadays – в наше час

true-to-life film – реалістичний, правдивий фільм
ordinary – звичайний, рядовий
to move deeply – глибоко зворушити
to arouse a feeling of sympathy or hatched – викликати почуття симпатії або ненависті
to leave a deep and lasting impression upon smb. – залишити глибоке незабутнє враження

Самопрезентація

 

Прекрасна професія – вчитель. Найблагородніша серед інших.

І я, Собко Світлана Іванівна – учитель англійської мови Южноукраїнської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 1 ім. Захисників Вітчизни, спеціаліст І кваліфікаційної категорії, пишаюся тим, що я педагог.

Більше 13 років працюю на освітянській ниві у школі, яку і закінчила.

         Моє  педагогічне кредо:  : «Учитель та учень ростуть разом»      

( Конфуцій) висловлює  глибинне розуміння мною педагогічної діяльності, де я, як вчитель, разом зі своїми вихованцями  навчаюся, пізнаю, досліджую, а головне, на мою думку, формуюся як справжній педагог, який здатний дарувати учням частинку своєї душі, тепла і любові.

          Навчальні заняття для мене – це постійний пошук, спільна праця з учнями, в основі якої довіра та велике бажання досягти хорошого результату.

Мій  життєвий шлях розпочався 11 березня 1977 року у мальовничому селищі Білолуцьк на Слобожанщині. І , напевне, саме тоді я почала мріяти про професію педагога, любов до якої отримала від найріднішої в світі людини, моєї матері, вчительки за покликанням,  Ротай Ольги Василівни. Як усі вчительські діти я завжди гралася у «школу». Ще й досі зберігаються в мене іграшки, що були моїми першими «учнями».

         Щаслива і успішна та людина, на шляху якої зустрілися справжні вчителі. Я щаслива людина.         З любов’ю і великою шаною згадую Богданову Риму Михайлівну, учителя історії і класного керівника, Ковальчук Надію Михайлівну, учителя української мови і літератури, Руденко Наталю Василівну, учителя англійської мови. Саме вони подарували мені відчуття прекрасного від учительської праці і зіграли вирішальну роль у виборі професії.

         Цікавими для мене були студентські роки у державному педагогічному університеті  ім. В.Винниченка в місті Кіровоград на факультеті іноземних мов. Завдяки професіоналізму викладачів я відчуваю впевненість у своїй педагогічній діяльності, легко володію англійською мовою.

         Довгоочікувана перша педагогічна практика в своїй рідній школі, де мене тепло зустріли мої вчителі, уважно  слухали учні, співпрацювали зі мною і хвилювалися за мене, додала впевненості в тому, що робота з дітьми – моє покликання.

     Отримання диплому про вищу освіту також стало визначною подією в моєму житті. Я спеціаліст - вчитель англійської та німецької мов. Тепер починається мій шлях з виховання, стверджування, розвитку й відшліфовування педагогічного покликання.

         І у 1999 році рідна перша школа радо прийняла мене у свою вчительську родину. Саме тут я почала професійно зростати, вчилася бути вчителем і класним керівником. Саме тут я зрозуміла, що сучасний вчитель – це інноваційна особистість, метою якого є виховання творчо розвиненого учня. А на початку діяльності я знову була сама ученицею, яка вивчала методику, практикувалася у її використанні, створювала власний педагогічний стиль. Зізнаюся, що різні відчуття доводилося переживати: і біль, і розчарування, і радість, і вдячність. Вдячність за розуміння, підтримку, допомогу, людяність і добро всім, хто поряд зі мною. І особливу повагу і вдячність  вчителю від Бога, моєму керівнику і наставнику, вчителю іноземної мови, заступнику директора з НВР Канарській Л.К., яка навчила мене працювати, за натхнення, яке і досі спонукає до творчості, за слушні поради, за справедливість, за тепло і порозуміння.

Що ж таке вчительська праця у моєму розумінні? Тепер з впевненістю можу стверджувати, що професія вчителя є найважливішою.  Я спостерігаю становлення і розвиток особистості своїх учнів, від мене залежить, який життєвий шлях вони оберуть, чи стануть корисними суспільству й собі. Відповідальність за майбутнє вихованців спонукає мене постійно вдосконалювати свою майстерність, дбати про рівень професійного розвитку, щоб мати змогу відкривати чарівні двері у світ знань, любові та добра.

То ж навчаючи, я вчуся сама. Увесь час пам’ятаю, що повинна бути для учнів зразком, тому опанувала комп’ютерні технології за програмою Intel «Шлях до успіху», сформувала навички впровадження сучасних передових технологій. Мої учні - мої помічники, разом ми створюємо мультимедійні презентації, цікаві творчі проекти, формуємо уміння вільно користуватися іноземною мовою . Мої уроки – це заняття, які я намагаюся наповнити  сучасними методами, наочним забезпеченням. Учням цікаво користуватися інформаційними мережами, досліджувати, аналізувати, представляти досягнуте.

Сьогодні перед собою я поставила завдання-створити такий процес навчання, який би приносив радість і задоволення кожному учневі,був ефективним і плідним. Використання ігрового методу на уроках іноземної мови , на мою думку, і є тим чинником, що дозволяє створити умови для зацікавленості процесом учіння і сформувати компетентно грамотного учня, який вільно володіє англійською мовою, є шукачем і відкривачем знань. Мені також цікаво готувати разом з учнями і проводити нестандартні уроки, наповнювати їх інтерактивними вправами, рольовими іграми, змагальним характером.

Я українка. І почуття патріотизму для мене є дуже важливим. У своїй роботі звертаюся до різних національних питань, виховуючи любов до України, почуття гордості і поваги до народних традицій і звичаїв. Організуючи позакласну роботу з предмету, намагаюся залучити дітей до створення театралізованих вистав. Англійською мовою звучать  "Вечори на хуторі близь Диканьки" М.Гоголя, казки народів світу. А демонстрація таких вистав для учнів початкових класів популяризує іноземну мову, підвищує інтерес до її опанування.

       Набувши певного педагогічного досвіду, тепер і я консультую молодих учителів іноземної мови, проводжу заняття – консультації у Школі молодого вчителя, представляю свої наробки не тільки у школі, а й у місті.

Мої учні-призери міського етапу Всеукраїнської олімпіади з англійської мови, активні учасники шкільного наукового товариства «Ерудит», мовних конкурсів «Грінвіч» і «Пазл». У 2014 році моя робота була відмічена грамотою управління освіти Южноукраїнської міської ради.

В усі часи існування людства образ учителя асоціюється з людиною, що несе вогник знань, радість відкриття нового, повсякденну готовність до самопожертви. Я намагаюся бути таким вчителем, щоб мої учні йшли на урок з великим бажанням пізнання і відчуттям добра і любові.