Самопрезентація

 

Прекрасна професія – вчитель. Найблагородніша серед інших.

І я, Собко Світлана Іванівна – учитель англійської мови Южноукраїнської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 1 ім. Захисників Вітчизни, спеціаліст І кваліфікаційної категорії, пишаюся тим, що я педагог.

Більше 13 років працюю на освітянській ниві у школі, яку і закінчила.

         Моє  педагогічне кредо:  : «Учитель та учень ростуть разом»      

( Конфуцій) висловлює  глибинне розуміння мною педагогічної діяльності, де я, як вчитель, разом зі своїми вихованцями  навчаюся, пізнаю, досліджую, а головне, на мою думку, формуюся як справжній педагог, який здатний дарувати учням частинку своєї душі, тепла і любові.

          Навчальні заняття для мене – це постійний пошук, спільна праця з учнями, в основі якої довіра та велике бажання досягти хорошого результату.

Мій  життєвий шлях розпочався 11 березня 1977 року у мальовничому селищі Білолуцьк на Слобожанщині. І , напевне, саме тоді я почала мріяти про професію педагога, любов до якої отримала від найріднішої в світі людини, моєї матері, вчительки за покликанням,  Ротай Ольги Василівни. Як усі вчительські діти я завжди гралася у «школу». Ще й досі зберігаються в мене іграшки, що були моїми першими «учнями».

         Щаслива і успішна та людина, на шляху якої зустрілися справжні вчителі. Я щаслива людина.         З любов’ю і великою шаною згадую Богданову Риму Михайлівну, учителя історії і класного керівника, Ковальчук Надію Михайлівну, учителя української мови і літератури, Руденко Наталю Василівну, учителя англійської мови. Саме вони подарували мені відчуття прекрасного від учительської праці і зіграли вирішальну роль у виборі професії.

         Цікавими для мене були студентські роки у державному педагогічному університеті  ім. В.Винниченка в місті Кіровоград на факультеті іноземних мов. Завдяки професіоналізму викладачів я відчуваю впевненість у своїй педагогічній діяльності, легко володію англійською мовою.

         Довгоочікувана перша педагогічна практика в своїй рідній школі, де мене тепло зустріли мої вчителі, уважно  слухали учні, співпрацювали зі мною і хвилювалися за мене, додала впевненості в тому, що робота з дітьми – моє покликання.

     Отримання диплому про вищу освіту також стало визначною подією в моєму житті. Я спеціаліст - вчитель англійської та німецької мов. Тепер починається мій шлях з виховання, стверджування, розвитку й відшліфовування педагогічного покликання.

         І у 1999 році рідна перша школа радо прийняла мене у свою вчительську родину. Саме тут я почала професійно зростати, вчилася бути вчителем і класним керівником. Саме тут я зрозуміла, що сучасний вчитель – це інноваційна особистість, метою якого є виховання творчо розвиненого учня. А на початку діяльності я знову була сама ученицею, яка вивчала методику, практикувалася у її використанні, створювала власний педагогічний стиль. Зізнаюся, що різні відчуття доводилося переживати: і біль, і розчарування, і радість, і вдячність. Вдячність за розуміння, підтримку, допомогу, людяність і добро всім, хто поряд зі мною. І особливу повагу і вдячність  вчителю від Бога, моєму керівнику і наставнику, вчителю іноземної мови, заступнику директора з НВР Канарській Л.К., яка навчила мене працювати, за натхнення, яке і досі спонукає до творчості, за слушні поради, за справедливість, за тепло і порозуміння.

Що ж таке вчительська праця у моєму розумінні? Тепер з впевненістю можу стверджувати, що професія вчителя є найважливішою.  Я спостерігаю становлення і розвиток особистості своїх учнів, від мене залежить, який життєвий шлях вони оберуть, чи стануть корисними суспільству й собі. Відповідальність за майбутнє вихованців спонукає мене постійно вдосконалювати свою майстерність, дбати про рівень професійного розвитку, щоб мати змогу відкривати чарівні двері у світ знань, любові та добра.

То ж навчаючи, я вчуся сама. Увесь час пам’ятаю, що повинна бути для учнів зразком, тому опанувала комп’ютерні технології за програмою Intel «Шлях до успіху», сформувала навички впровадження сучасних передових технологій. Мої учні - мої помічники, разом ми створюємо мультимедійні презентації, цікаві творчі проекти, формуємо уміння вільно користуватися іноземною мовою . Мої уроки – це заняття, які я намагаюся наповнити  сучасними методами, наочним забезпеченням. Учням цікаво користуватися інформаційними мережами, досліджувати, аналізувати, представляти досягнуте.

Сьогодні перед собою я поставила завдання-створити такий процес навчання, який би приносив радість і задоволення кожному учневі,був ефективним і плідним. Використання ігрового методу на уроках іноземної мови , на мою думку, і є тим чинником, що дозволяє створити умови для зацікавленості процесом учіння і сформувати компетентно грамотного учня, який вільно володіє англійською мовою, є шукачем і відкривачем знань. Мені також цікаво готувати разом з учнями і проводити нестандартні уроки, наповнювати їх інтерактивними вправами, рольовими іграми, змагальним характером.

Я українка. І почуття патріотизму для мене є дуже важливим. У своїй роботі звертаюся до різних національних питань, виховуючи любов до України, почуття гордості і поваги до народних традицій і звичаїв. Організуючи позакласну роботу з предмету, намагаюся залучити дітей до створення театралізованих вистав. Англійською мовою звучать  "Вечори на хуторі близь Диканьки" М.Гоголя, казки народів світу. А демонстрація таких вистав для учнів початкових класів популяризує іноземну мову, підвищує інтерес до її опанування.

       Набувши певного педагогічного досвіду, тепер і я консультую молодих учителів іноземної мови, проводжу заняття – консультації у Школі молодого вчителя, представляю свої наробки не тільки у школі, а й у місті.

Мої учні-призери міського етапу Всеукраїнської олімпіади з англійської мови, активні учасники шкільного наукового товариства «Ерудит», мовних конкурсів «Грінвіч» і «Пазл». У 2014 році моя робота була відмічена грамотою управління освіти Южноукраїнської міської ради.

В усі часи існування людства образ учителя асоціюється з людиною, що несе вогник знань, радість відкриття нового, повсякденну готовність до самопожертви. Я намагаюся бути таким вчителем, щоб мої учні йшли на урок з великим бажанням пізнання і відчуттям добра і любові.